Якщо ви хочете доторкнутись до історії в самому прямому значенні слова - помацати руцями і відчути її під ногами - запишіть в список бажань слово Дубровник.
Дубровник - місто на півдні Хорватії, вік якого налічує багато століть, його історичний центр занесений в списки ЮНЕСКО.
Колись давні люди, втікаючи від ворогів, поселились на острові, який називався Рагуза, а інші втікачі поселились навпроти на материку під високими дубами і назвали своє місто Дубровник. Так вони пожили деякий час, а тоді їм надокучило перепливати протоку, що їх розділяла, вони засипали її камінням, розрівняли і стало одне велике місто, а на місці протоки утворилась центральна вулиця Рагузи (так місто називалось до 1918 року). Ця вулиця й досі є центральною вулицею Старого міста Дубровника.
За період свого існування місто багато разів переходило з рук в руки. Найдовше (150 років) воно було під контролем Венеції. В усі часи місто було осередком культури і освіти, а географічне положення спонукало до розвитку торгівлі.
Місто недарма називають перлиною Адріатики. І, незважаючи на свій поважний вік, місто залишається якимось теплим і привітним, на відміну від нашої облізлої і запущеної "жемчужини у моря" Одеси (хоч і люблю її безмірно).
Я відвідала Дубровник в самому кінці зими, сонечко вже пригрівало ласкаво, а натовпів туристів ще не було, погода була чудова і ми сповна насолодились прогулянками по Старому місту.
Перше, що вражає, коли заходиш до Старого міста через браму - це камені бруківки під ногами, вичовгані до блиску. І розумієш, шо блиск цей створений не тисячами, а мільйонами ніг, що пройшли тут.
Вулички міста вузенькі, використовується не те що кожен метр, а кожен сантиметр площі.
Старе місто - це не історична фортеця, що гарно збереглася і відкрита для відвідувачів, це справжнє живе місто з майже 5 тисячами мешканців.
Всередині у всіх будинках є всі досягнення комунальних послуг, але зовнішній вигляд будинків зберігають, не вносячи ніяких елементів сучасності. Місця дуже мало, але жителі міста на самих маленьких площах садять всякі рослинки.
Якщо вийти в ці двері, то попадете в невеличке кафе, яке приліпилось на кріпосній стіні між морем і небом
Стіни високі і неприступні
Море чисте і лагідне
Пляж є, але як для такого міста то малесенький
Ну і вид з любої точки прекрасний.
Хостел, в якому ми жили, La Havana, знайдений у Букінгу, знаходиться недалеко від пошти в старовинному будинку
Вранці ми пили каву на терасі і розглядали черепичні дахи
А ввечері насолоджувались чарівним заходом сонця.
Ще на території Старого міста є океанаріум, він невеличкий але цікавий.
Біля восьминога я залипла на півгодини :)
Дубровник дуже енергетичний. Таке враження, що це якесь місце перерозподілу енергетики між людьми. Він століттями накопичував її і століттями віддавав.
Історія його не була легкою і нові дахи на будинках як нагадування про зовсім недалекі тяжкі для гордих і нескорених хорватів часи.
Є на землі місця, в які мені хочеться повернутись.
В цьому році в мій список таких місць додався Дубровник.
Далі буде.
Гарне місце і дуже гарно описане тобою, Лєно! Відкривай нові краї і описуй. Діставай задоволення від нових подорожей і ділися!
ВідповістиВидалитиДякую! Постараюсь.
Видалити