"What's on your plate?" або про що говорять австралійці

Розповім про особливості австралійської англійської мови, а також про особливості повсякденного спілкування.

Перш за все - австралійці дуже привітні і загалом розслаблені. Чи в магазин підеш, чи в офісній кухні на когось натрапиш, чи просто перетнешся з кимось на вулиці - не оминути традиційної small talk - коротенької розмови ні про що. Ну, не зовсім ні про що - тебе спитають як ти, як день, які плани на вікенд.

Починається все зазвичай з "Hi, how are you?" - і тут треба бути уважним, бо австралійці використовують цю фразу і як просто привітання, і у випадку коли їм справді цікаво як в тебе справи. Тобто стандартний випадок, коли двоє зустрічаються в коридорі, обоє кидають одне одному "Хау а ю?" і біжать собі далі.

Те, що особисто мене шокувало найбільше - як багато мої колеги говорять про їжу. Коли мене вперше спитали на обіді, що в моїй тарілці, я аж напружилась. Потім стало ясно, що вони весь час питають одне одного хто що їсть, при цьому розповідають що кожен з них любить найбільше, згадують що вони їли в дитинстві, як краще готувати те чи інше і т.п. В плані вивчення нових кулінарних термінів такі розмови виявились корисними, а загалом все ще не звикну стільки уваги приділяти розмовам про їжу.

Оскільки працюю в інтернаціональному колективі і завдяки традиції їсти всім разом на кухні обідні перерви, якщо відкинути кулінарні теми, доволі пізнавальні - люди діляться цікавими історичними фактами своїх країн, культурними і релігійними особливостями.

Але повернемось до австралійців. Серед суто місцевих висловів згадуються:

• no probs - без проблем
• no worries - завжди вживають замість будь ласка
• see you - бувай, вимовляється як "сі я".

Чоловіки часто називають одне одного mate, або man - типу "дружище". На роботі однакові правила для чоловіків і жінок, і колись в розмові мене назвали "меном" теж, було дуже смішно :)

І головне - австралійці дуууже люблять усе скорочувати. Чудове відео про це:


А тут http://mydailyquizz.com/can-you-speak-australian-english/ можна перевірити, наскільки добре ви знаєте австралійську англійську.

 Сі я, мейтс!

Мандаринова субота

Як і всі гарні подорожі, ця народилась спонтанно. Сіднейська зима, що загалом нагадує український жовтень, останніми днями повна дощів, тож планувати щось доволі важко. Але чудово, що є друзі з гарними ідеями, і інші друзі що не бояться дощу і нових доріг... Одним словом, цієї суботи ми поїхали на ферму збирати мандарини.

Збирання фруктів та ягід на фермах - доволі популярна розвага серед жителів міст. Власникам ферм добре, бо не потрібно самим збирати, транспортувати і продавати врожай, а спраглим до нових вражень містянам і їхнім дітлахам - купа задоволення від близькості з природою і смакоти прямо з дерева (куща).

Дорога до обраної ферми була мальовничою. Місцями скелясті місцини понад річкою нагадували грузинську Сванетію.

Ось ми й на місці. Прихопивши два відерця і заплативши 25 доларів за мандаринки що в них потім зберемо, йдемо до саду.

Дітлахи радісно наминали солодкі фрукти.

Цікава особливість - мандарини з дерев зрізають ножицями, щоб зберегти шкірку цілісною.

А ось і наша здобич :)

Малюча останнім часом ще більш ніжна з старшою сестричкою.

Мандаринок у відра назбирали з гіркою :)

На фермі є загін із козами й вівцями. За долар можна купити пакет із сіном, щоб їх годувати. За кілька годин завдяки дітлахам тварини понаїдали собі чималенькі боки.

 Є ще клітка з курами. В сідалах лежать гори яєць - їх можна власноруч звідти діставати і брати собі, заплативши вдвічі дорожче ніж зазвичай коштують яйця. Для нас це підкладання курям яєць виглядає фальшиво, для менш знайомих із сільським життям сіднейців - цікавий досвід, для власників ферми - ще одне джерело прибутку.

А дорогою додому ми заїхали у мальовничий парк, схожий на київський Пирогово - помилувались будинками у стилі різних країн, які оточували традиційні для цих країн дерева й квіти.

От і все. Тепер би ще яблучок десь назбирати!