Одним із заходів Дня Австралії був парад ретроавтомобілів.
В мене ніколи не було автомобіля і тому всі вони для мене є просто засобами пересування, основною вимогою до яких є швидкість, надійність і комфорт. Ні, ну дивлячись на значок, я могла сказати, що це - Мерседес, а це - Рено, а це - Шкода-Октавія. Але без значків вони діляться для мене так: біла, жовта, синя і чорний джип.
І тут я попадаю в щось таке... Колись в дитинстві батько брав мене на іподром і з тих пір я завжди з захопленням дивлюсь на скакових коней. От подібний захват визвало в мене дане видовище. Це була виставка автомобілів - аристократів. Буває інколи дивишся на дуже літню людину і знаючи скільки їй років, захоплюєшся якоюсь такою її красою, збереженою і пронесеною крізь роки.
Коротше, зависла я там конкретно і дуже захотілось поділитись побаченим. Щоб зробити фото автомобіля без людей біля нього інколи приходилось чекати 10 - 15 хвилин :)
Здаля це виглядало так:
Всі автомобілі приїхали своїм ходом. Всі вони - гордість своїх господарів.
Тут були Ягуари,
та інші
Були ну дуже поважного віку, з дерев'яними спицями в колесах,
і трішки молодші:
А на такій, мені здається, їздила Айседора Дункан.
В деяких автомобілях було відкрите їхнє нутро:
На інших хотілось вирушити в подорож:
з такою валізою і такими попутчиками:Деякі нагадали мені наші Запорожці, Москвичі і Побєди:
Були просто наче з космосу:
І були автомобілі-трудяги:
Такі, на яких їздив Штірліц:
І такі, що об'їхали всю Австралію:
З ось такими елементами, втраченими в 50-х:
І з таким цікавим інженерним рішенням:
Були плакати з хронологією перетворення Попелюшки в Принцесу:І реклами шин Мішелін від діда власника авто:
І любителі прикрашати:
Між автівками затесався і такий цікавий екземпляр:
Провівши близько двох годин споглядання на цю красу і розуміючи, скільки праці, любові і немалих коштів вкладено в ці автомобілі, хотілось подякувати людям, які зберігають це для себе і для всіх нас. Що я і робила, наскільки дозволяло мені моє знання англійської мови. Але піднятий вгору великий палець і щира посмішка не потребував ніяких слів.
Не скупіться на похвалу - адже це найвища нагорода для всіх нас.
Далі буде.

