понеділок, 28 серпня 2017 р.

Австралія очима українки. Гості

Похід в гості в Австралії дуже відрізняється від такого ж дійства в Україні. Якщо говорити коротко, то в Україні в гостях основне - їжа, а в Австралії - спілкування. Але по порядку.
Запрошення
В гості запрошують за 2 - 3 тижні до події, причому не просто говорять "Приходь в такий день і в такий час", а дають або присилають спеціальну листівку, в якій написано, як вас раді будуть бачити тоді -то і там -то і з якого приводу. Якщо ви не можете прийти, ви обов'язково про це говорите і пояснюєте причину.
Місце проведення
Австралійці нечасто звуть гостей до себе додому. Зазвичай в теплу пору святкування відбувається десь на природі - в парку або біля моря. Для цього створені всі умови - в кожному парку є столики з лавочками і газові барбекюшниці. Кому не вистачило столиків розміщається прямо на траві, причому зазвичай не так як ми - розстеливши покривало, а розклавши столики і стільці та поставивши шатер від сонця. В магазинах дуже багато всякої всячини для пікніків.
В непогоду запрошують в кафе чи паб. Додому запрошують десь до десяти чоловік, в залежності від розмірів дому чи квартири. Є ще такий вид гостювання як "відкриті двері", так нас запрошувала наша вчителька з англійських курсів до себе додому. Кожен приніс щось з собою, зробили шведський стіл і спілкувались. Коли хтось з моїх колежанок від'їжджає з Австралії додому, він запрошує на прощальний обід чи вечерю - зазвичай це кафе або фудкорт, де  зсовуємо столи і сидимо всі разом, але кожен сам собі бере їжу і платить за неї.
Їжа

Для українця прийом гостей - це перш за все гарно нагодувати їх, для австралійця - головне спілкування, їжа, звичайно, присутня, але не в такій кількості, як у нас. Її рівно стільки, щоб гості не були голодними.
У них немає застілля в нашому розумінні слова - це коли всі прийшли, дружно сіли за стіл, налили в чарки, цокнулись, сказали тост і почали їсти, наївшись посиділи, поговорили, встали, покурили, тоді знову сіли і так декілька разів зі зміною страв і тарілок, на завершення кава/чай/торт і коли гості розійдуться, хазяйка заповнить холодильник залишками нез'їдених страв (яких сім'ї вистачить десь на тиждень) і скаже: "Ну відбули!" і зморена триденною підготовкою до прийому гостей піде спати.
Австралійці теж люблять смачно поїсти, але вони не будуть готувати 25 страв і компот :).
Якщо це день народження дитини, то годуватимуть тільки дітей, дорослим максимум пиво і кава, якщо в кафе, і якісь снеки з соусом, якщо це пікнік.
Якщо свято спільне - Великдень, Різдво чи просто хочеться зустрітись, то тоді господар домовляється з гостями хто що принесе.
Спілкування
Це те, заради чого австралійці зустрічаються. Зазвичай це відбувається у вихідні дні або свята.
Для прикладу розкажу про святкування Великодня в наших друзів.
Компанія була інтернаціональна, кожен приніс якусь страву, а господарі приготували щось таке бразильске з овочів і макарони з якимось соусом. Для тих, хто сильно голодний на столі були снеки. Я все ждала, коли ж позвуть за стіл. А за стіл ніхто не звав. Поставили на кухонному столі їжу і напої, одноразовий посуд, кожен взяв, що хотів і сів, де хотів.

Спочатку мені було якось дивно, але тут є великий плюс - ти не прив'язаний до свого місця - посидів поговорив з одним, тоді пересів до другого, тоді до третього.
Ще тут немає обов'язкового вживання спиртного. Тобі запропонують щось алкогольне або пиво, хочеш - п'єш, не хочеш - не п'єш. Австралійці не зрозуміють наше - другу за друга, третю за любов і т. д.

На пікніках вони часто ставлять стільці колом і розмовляють про всяку всячину. Говорити австралійці люблять.
Крім розмов кожен може зайнятись тим, що йому цікаво.

На Марійчиному дні народження була піньяда - зроблений з пап'є-маше козлик, всередину якого поклали цукерки, діти били його, поки цукерки не висипались на траву, тоді збирали їх.
На одному з днів народжень дітей розмальовували всякими фарбами

і заразом здійснили мою мрію про червоний колір волосся
Подарунки
Питати іменинника про те, що йому подарувати тут не прийнято. Як правило існує приблизна сума, на яку купується подарунок. Гроші в конверті не даруються. Якщо ви не знаєте, що подарувати, або імениннику хочеться щось конкретне, то є прекрасний вихід - подарункові картки. В певному магазині купується картка і тоді іменинник на цю суму купляє собі подарунок. Зазвичай подарункові картки мають номінал 20 або 50 австр. доларв (при мін. з/п 3000)
В Австралії гості - це весело, цікаво і без головного болю наступного ранку.
Після закінчення гостювання господар обов'язково подякує (дзвінком, смс-кою, листом на електронну або реальну пошту) кожному гостю за те, що прийшов до нього, а гості, в свою чергу, подякують господарю за гарну гостину.

Ось така гарна традиція, яку варто запозичити і нам.
Далі буде.

пʼятниця, 11 серпня 2017 р.

Австралія очима українки. Геометрія простору



























                                                                                                                                  





субота, 5 серпня 2017 р.

Сідней, дівчата, код




Сьогодні хочеться розповісти трохи про можливості розвитку програміста в Сіднеї, зокрема дівчини-програміста.

Почну з розповіді про міт-апи. Meet-up - це зустріч по інтересах. В Сіднеї щоденно відбувається безліч зустрічей людей, яких об"єднує хоббі, робота, мрії чи плани щодо саморозвитку чи допомоги іншим. Як правило, такі зустрічі безкоштовні, інколи мають дуже символічну вартість. Австралійці вони такі - активні, люблять спілкування і самовдосконалення.

Програмістські міт-апи зазвичай зосереджені довкола тієї чи іншої мови програмування, технології чи фреймворку. Але що приємно здивувало, це наявність як мінімум три міт-апи для дівчат що полюбляють кодити.

Women Who Code - як випливає з назви, призначений для жінок-програмісток. Я з колегою були на одному з їхніх заходів. Почавшись з піцци й напоїв, знайомства й повідомлень спонсорів про наявні вакансії, вечір плавно перейшов до завдання - реалізувати проект з використанням певної технології. Кураторки заходу пояснювали ту чи іншу частину з допомогою слайдів, потрібно було швидко реагувати і встигати за швидким темпом. Не впевнена, що всім вдалося завершити таск (мені не вдалось, і загалом здалося що завдання було заскладним для анонсованого базового рівня), але плюсів від подібних заходів багато для всіх - спонсори мають змогу знайти нових робітників, а дівчатам-початківцям можна попрактикуватись, завести корисні найомства і подати заявку на актуальні вакансії. Women Who Code також проводять code-sessions, коли дівчата просто збираються разом і кожна робить свій проект.

Node Girls - команда, заснована нашою співвітчизницею Танею Бутенко, що має на меті допомогти дівчатам і жінкам опанувати Node.js, JavaScript і суміжні технології. Спочатку я пішла на їхній суботній захід, що тривав весь день - отримала масу задоволення! Перш за все, дуже класно усвідомлювати що жінки різного віку, соціального статусу і професійного бекграунду мають можливість (безкоштовно!) отримати актуальні знання, відчути підтримку інших програмісток і знайти роботу в новій для себе сфері.



Відвідувачкам заходу запропонували приєднатись до груп базового або ж середнього рівня складності. Впродовж 5 годин пропонувалось зробити проект в індивідуальному ритмі, використовуючи покрокову інструкцію. В кожній групі працювали помічники, що приходили на допомогу коли потрібно було щось пояснити. Впродовж обідньої перерви можна було перекусити різноманітними наїдками (була навіть вегетаріанська та веганська їжа) і випити чаю чи кави.


Node Girls також проводять раз на два тижні заходи під назвою Coding Dojo - розбиті на невеликі групи програмістки вирішують завдання командою, ділячись власним досвідом і переймаючи досвід інших. Цікаві завдання, приємна атмосфера, нові знайомства і смачна вечеря викликають лише позитивні емоції.

Geek Girls влаштовують презентації з тієї чи іншої актуальної області в програмуванні. Традиційно безкоштовно, вони дають можливість послухати досвідчених спеціалістів і - знову ж - завести цікаві й корисні знайомства.

Порівнюючи з Україною, австралійські дівчата загалом більш розкуті, впевнені в собі й активні. Дівчата-програмістки - гарний тому приклад, а їхнє прагнення допомогти іншим викликає повагу і захват. Thanks and keep coding girls!