Австралія очима українки. Парамата

Парамата - район Сіднея, його географічний центр. Назву місто взяло від річки Парамати, що бере початок тут

і закінчується впаданням в море

Саме наявність води і родючих грунтів стали причиною поселення тут англійців через півроку після висадки їх на землю Австралії.  Так як ми знаходимось в Південній півкулі, то тут правий берег річок пологий і придатний для землеробства. Чим і скористались поселенці, створивши тут сільськогосподарські ферми. Одна з них - Елізабет фарм - залишена, як музей. Ось план Парамати

Коли я робила фото, дівчина з інформаційного центру побачивши це, винесла мені точно такий роздрукований план, на зворотній стороні якого було багато корисної інформації. Отой значок прописного і в правому кутку карти - ваш маяк за кордоном, там допоможуть, розкажуть, покажуть ще й безкоштовну екскурсію влаштують.

Зараз від сільського господарства майже нічого не залишилось, хіба що це

шматочок землі, на якому трудолюбива румунська жінка насадила такі милі моєму серцю

а також помідори, огірки, кукурудзу і навіть кавуни.

Початок річки Парамати знаходиться в чудовому парку, який дуже схожий на уманську Софіївку

Там є всякі великі каменюки, дуже мальовничі, але неромантичні австралійці залишили їх просто каменюками, а можна ж було назвати гротом кохання, зустрічі і т д.

Парк цей огороджений сіткою, вхід безкоштовний. Навколо озера є пішохідна стежка, доволі складна для проходження. Я проігнорувала значок перекресленого велосипеда і пішла по тій стежці разом з велосипедом. Це була не дуже весела прогулянка, враховуючи, що половину шляху я його котила, а половину - несла на собі, ризикуючи зірватись в озеро з висоти.

Але це була добра наука - тепер я уважно дивлюсь на значки. В Австралії без причини нічого не заборонять :).

Ще цікаве спостереження - в дендропарках і лісах листя і сухі дерева не прибирають, залишають все так, як відбувається в природі.

Є ще парк для проведення всяких свят і концертів. Там є схил, як амфітеатр, тільки без стільців, глядачі сідають просто на землю. Так ми дивились виступ Сіднейського симфонічного оркестру

В Параматі проживає близько 20 тисяч чоловік. На концерті було десь 2 тисячі. Уявляєте концерт симфонічного оркестра в Борщагівці? Скільки людей прийде?

 В Параматі цінують своє історичне минуле. Дуже часто зустрічаються такі щити

з інформацією про місце, де вони встановлені.
Взагалі Парамата - це такий чудовий мікс старовини і сучасності, що інколи захвачує дух

 Ось такі крапельки води на бруківці

 ось такий пішохідний міст з веслами

 і така будівля Східносіднейського університету

 А в цій церкві зараз розміщений салон весільного вбрання. Романтично.

 А цей готель наче з вестерну про Дикий захід

І ще параматинці дуже шанують своїх громадян, які внесли вклад в благоустрій міста. На багатьох спорудах є таблички з іменами тих, хто це збудував. Це фонтанчик для людей від якогось Андерсона

а це поїлка для тварин від якогось Джона

Жителі Парамати ще цікавіші і ще міксовіші, ніж її архітектура, але фотографувати їх без їхньої згоди зась, це Австралія. Тому обмежусь цим товаришем, який народився і виріс тут і тепер співає про це пісні на фестивалі вуличної музики.

 Йому підспівували всі, навіть я, не знаючи слів.
Любіть місце, де народились, любіть місце, де живете, співайте як він!
                                                                Далі буде.