Між нами, дівчатками - як я стала програмістом

Ця стаття для вас, дівчатка - мої реальні та віртуальні подружки, які цікавляться моїм досвідом і починають (чи продовжують) свій шлях до програмістської кар"єри. Я розповім, що допомогло мені стати кодером, і спробую порадити технології з яких варто почати вивчення.

Перш за все - ви це зможете. Довгий час я була впевнена, що мені "не по зубах" ця професія, але віра близьких, допитливість, вроджена впертість і мотивація зробили свою справу.

Переїзд до Австралії значно мобілізував бажання якомога швидше знайти роботу, а ще враховуючи культурну та гендерну рівність тут зникає комплекс білої ворони, коли ти претендуєш на посаду, яку зазвичай займають чоловіки.


Що допомогло мені досягти мети:

• візуалізація - я уявляла себе в компанії страшенно розумних і цікавих хлопців, ось я приходжу на роботу в гарному платтячку (бувайте, зручні й нежіночні мамські джинси й кенгурушки) і починаю творити щось красиве і корисне.
• сміливі мрії й почуття гумору - папки з навчальними матеріалами і реальні папки куди складала роздруківки, я підписувала "Страшенно успішний і везучий програміст". Коли бачиш ці написи постійно, підсвідомо починаєш сприймати це за норму а не як щось недосяжне.
• віра в мене рідних (дякую Сашулькін якщо ти все-таки читаєш цей пост для дівчаток, і мама за сидіння з дітлахами доки я бігала на курси).
• я всім розповідала про свої плани, таким чином виключаючи можливість фіаско. Я звикла вперто досягати мети, і потенційна ситуація коли я на запитання "Ну як твоє програмування" відповідаю "Та, не вийшло, мабуть не моє, спробую щось інше" мене гнітила і додавала мотивації. 

 Тепер щодо технологій, з яких варто почати вивчення. На мою думку, перш за все треба опанувати HTML та CSS - це цілком можна вивчити самотужки використовуючи матеріали з Інтернету. Далі трішки складніше - одну з мов програмування (C# або JavaScript). Я читала спочатку товстезну книжку, точніше намагалась, бо це було випробування неймовірне - ти читаєш і нічого не зрозумієш, відкладаєш цю книженцію, потім береш знову, і все одно з усієї інформації розумієш може відсотків 5. Пішла на курси по C# базового рівня (завдяки читанню книжки початковий рівень вдалося проскочити, ура - зекономлено час і гроші) - вже хоч уявлення з"явилось про необхідний об"єм знань, розумієш вже більше - відсотків 40. Далі практика - зробила разом з Сашею нову версію сайту на якому працювала контент-менеджером - начальство не оцінило, зате досвід отримався.

Ще можна повивчати SQL - це мова для операцій з базами даних. Мені сподобалось, і зараз я люблю цю частину програмування найбільше. Є дуже зручні сайти, на яких разом з теорією одразу дають практичні завдання онлайн - дуже зручно і цікаво вивчати.

Далі ми переїхали до Сіднею і я почала шукати роботу як джуніор-девелопер. На співбесідах не приховувала пробілів (величезних) у знаннях і весь час повторювала що дуже люблю вчитись і просто мрію про складні завдання.

Вчитись на роботі було вже легше - було зрозуміло, що саме потрібно вивчити, "набивалась рука" в написанні коду і було приємно усвідомлювати що мені дають розробляти власні невеликі проекти і я нарешті можу відкрити ту товстелезну книжку по С# і зрозуміти про що там йдеться.

А тепер для натхнення розповім вам про красуню на наступному фото.

Це Ада Лавлейс, дочка лорда Байрона - перший у світі програміст. Ряди чисел вона уявляла поетичними рядками, а формули - містичними істотами. Ця неймовірна жінка передбачила штучний інтелект, а ще вона була мамою трьох дітей :)

Отож, вперед - підкорювати містичний код :) We can do it.