понеділок, 3 жовтня 2016 р.

Floriade - фестиваль квітів у Канберрі

 

В Австралії весна, а разом з нею - День Праці, завдяки якому ми мали три вихідні підряд. І нарешті здійснене бажання про подорож у інше, окрім Сіднею, місто. 

Канберра! Австралійська столиця, в якій традиційно навесні проводять фестиваль квітів Floriade. Захід триває цілий місяць і проходить у форматі публічного свята серед клумб із весняними квітами - тюльпанами, нарцисами, маргаритками й фіалками. Ніякої екзотики, все просто і... хотілось написати добре організовано, як зазвичай у австралійців, але згадались півгодинна тягнучка на під"їзді до фесту і виснажливий пошук парківки протягом добрячої години, тож краще промовчу.

А припаркувались, до речі, біля готелю Хаятт - виглядає він досить скромно і біля нього леді та джентльмени похилого віку (чесно, не піднімається рука написати "бабусі й дідусі", так спортивно і здорово вони виглядають) виважено-нікуди-не-поспішаюче грають в крокет.


Трохи про місто. Ми побачили небагато, але з першого погляду в порівнянні з Сіднеєм Канберра видалась якоюсь більш провінційною, зеленішою і затишною. Ось як тут, наприклад.



На шляху до квіткового фесту ми зайшли ще на екофестиваль, де зупинилися на пікнік під деревом.


Що одразу кинулося в очі в Канберрі - дуже велика кількість велосипедистів (часто з дітьми в велокріслах чи в веловозиках) і людей з собаками.


Перейшли міст через річку - і ось ми на фесті.



Дівчата на ходулях виглядали чарівно, жаль дуже швидко рухались і майже зникли з поля зору камери.


А потім Катруся потягла мене на оглядове колесо. І хоч як я їх боюсь, виходу не було - цілих чотири оберти, вчепившись в дитину і роблячи селфі на пам"ять про (майже) переборений страх.




Далі пройшли повз маленький ставочок, біля якого в шатрі проходило циркове дійство, а біля шатра учасниця вистави в фіолетовому трико ніжно і якось навіть артистично цілувалася з бойфрендом.


А біля наступного, великого, ставка ми зупинилися надовго. Перш за все, там був кумедний дядько-садівник на ходулях, з яким усім кортіло сфотографуватись.


А найголовніше - тут стояв пересувний оркестр, конструкція на колесах, що програвала відомі хіти і звучало це неймовірно чарівно. І не дивно, адже він містить "442 pipes/24 note glockenspiel/snare drum/cymbal/wood block/bass drum" - достатньо, аби підкорити будь-якого мрійника-меломана.


Позаду "оркестра на колесах" можна роздивитись, як працюють окремі частини.


І ще трішки квітів.


Марійка під звуки чарівного оркестру заснула, а Катруся віднайшла на мапі дитячий куточок і потягла нас туди. Відпочиваємо.


А потім вона сказала "Мама і тато, сядьте отак і я вас сфотографую". І доки маленькі рученята ловили в об"єктив батьків, мені на очі набігли сльози - такою неймовірною була ця мить.


Час додому, дорога до Сіднею не близька - 3,5 години їзди.



До нових зустрічей!

Немає коментарів:

Дописати коментар