четвер, 26 травня 2016 р.

Порт Стіфенс: дельфіни і сендбординг


З'їхати на дошці з піщаної гори - чим не альтернатива сноубордингу, коли ти в Австралії?

У цю подорож нас покликали друзі з української школи, з якими завжди приємно і корисно спілкуватись - вони позитивні, цікаві, досвідчені і завжди з радістю діляться корисними порадами і дитячими речами для дівчаток. Ми спочатку хвилювались, як діти витримають дорогу в 2-3 годин, але все пройшло чудово :)


Дорога пролягала швидкісними трасами поміж скель. А потім ми проїхали вздовж мальовничого озера.


Зустріли цікаві знаки - попередження про кенгуру і коал, що можуть вибігати на дорогу. З номерами телефонів, на які дзвонити коли раптом збив тварину.


Ось ми і в порту! Перший пункт у списку розваг - круїз на кораблику із спогляданням дельфінів.


Береги з корабля дуже нагадували кримські пейзажі.



Дельфінів спіймати в об'єктив не вдалося - їх було небагато і вони швидко віддалялись. Зате помилувались бакланами.


А потім тендітна дівчинка-матрос опустила сітку в воду і всі бажаючі трохи там помокли.



А далі ми поїхали в місце, де прямо біля океану знаходяться неймовірні піщані дюни.


Наша малеча піску зраділа і одразу кинулась в ньому валятись і робити "крила янгола" - скучили дівчатка за снігом.


Мене ця пустеля вразила, дуже. Ніколи не бачила нічого подібного.



Взявши по дошці, ми почали з'їжджати згори. Всі були в захваті!

Наймолодша подорожувальниця швидко втомилась від вражень і нелегкого піднімання вгору.


Я не втрималась і разом з Оксаною ми з"їхали з найвищого місця.


Ось яка краса відкривається звідси!


А тут пісок мені здався схожим на сніг, по якому з'їжджаєш на борді... До речі, тут є кілька гірськолижних курорти - з розповідей, рівня Водяників, і з постійним аншлагом там. Але ми все одно тихенько мріємо покататись там :)


Далі ми вирушили до океану - влаштувати пікнік, доки діти з криками захвату бігали по воді.


Стрибання в калюжі - те, що найкраще об'єднує дітлахів.


Далі просто купа фото - щоб відчути атмосферу вечора.











Сонечко сіло швидше ніж нам захотілось додому, залишивши по собі неймовірні барви.


Додому дістались без особливих пригод - лише автівки загубили одна одну по дорозі. Дітлахи знесилено сопіли в своїх кріселках, а ми всю дорогу мріяли про нові надихаючі подорожі - найдієвіше перезавантаження від втомлених буднів.

А куди буде ваша наступна подорож? ;)

Немає коментарів:

Дописати коментар