Вихідні за містом із СУМом

Наші нові друзі-українці запросили нас на вихідні за місто, до літнього табору СУМу - спілки української молоді. І хоча прогноз лякав дощами і грозами, відпочинок вдався яскравим і повним нових вражень та знайомств.

До просторого й затишного сумівського будинку з"їхалися дорослі й діти. Нашим дівчаткам було цікаво серед старших дівчаток і хлопчиків - ті ставилися до них з опікою, не давали занудьгувати.

Дощ лив як з відра, тож наметів вирішили не розбивати, і всі ночували на матрацах і розкладних ліжках всередині будинку. Всі знаходили собі забавки - грали в пінг-понг, спілкувалися, і навіть влаштували конкурс на найкращий образ :)

З газет виходять чудові вбрання!

Наступного дня після сніданку яскраво світило сонце і всі рушили на берег річки Коло - купатись і плавати на каяках. Біля пляжу попередження - "Crocodiles on the beach". Саша з частиною групи не повернувся. "Здається, я бачив там великого крокодила" - пожартував хтось. Виявилось, що вони просто попливли трішки далі рікою, але я добряче похвилювалась і була дуже рада, коли він нарешті повернувся.

Ліс біля берегів річки величний.

Дівчат ледь вдалося витягти з води.

Тільки-но ми повернулися з прогулянки, як знову почалася злива...

... але по обіді знову вийшло сонце, і ми вирушили на цікаве змагання. Представники двох команд використовували пластмасові ящики у вигляді опори, намагаючись піднятися якнайвище.

Марійка бавилася паличками.

Зустріли незнайомого жука. А ще вперше почули пташку кукабару - її спів нагадує жаб"яче квакання.

По фото помічаю, як подорослішали дівчата.

Чи не найперші хлоп"ячі обійми :)

Катруська використовувала паркан для балансування.

Сашко й собі спробував свої сили у забавці з ящиками.

Ну і як же без Катрусі :)

Після вечері старші діти грали в футбол, а наші бігали біля них босоніж. Краса! Півгодинки спокою, насолоджуючись чаєм і спогляданням щасливих дітлахів.

А ввечері всі пішли на ватру. Це було чарівно! Всі співали українських пісень, деяких ми не знали, а деякі виринали з далекого дитинства знайомими словами. Наші сонні малюки аж принишкли від тепла вогнища і дружньо-родинного тепла людей, що зібралися довкола.

Цікаво, що в дітей після цієї подорожі помітний скачок у розвитку. Марійка несподівано чітко сказала "вогонь" і "апельсин", а Катруся ще дорогою назад гралась іграшками, примовляючи щось англійською. А вже вдома несподівано сказала бабусі-дідусеві "Bye-bye, see you next time" а сестричці "It's not for you".

Чудова вийшла подорож, тепла і якась "сімейна". Люди, з якими пощастило познайомитись - з різних куточків України (а деякі - нащадки українців, що мігрували до Австралії ще після війни) і різного фаху. Проте всіх їх об"єднує любов до України, і вони дуже старанно бережуть і передають своїм дітям традиції, створюючи атмосферу здорової і затишної великої родини.