Australian Museum - другий за рахунком сіднейський музей, який ми відвідали всією родиною. І, як і Powerhouse Museum з його ракетами і диліжансами, це місце викликало чотирикратний захват у нашої сімейки.
Окрім вже звичного комфорту місцевих публічних закладів (зручні туалети в кількох місцях будівлі, кафе для відпочинку і м"які килими й лавки для сидіння на випадок якщо стомився), цей музей порадував креативним підходом до його облаштування.
Ну ось хоча б ці двоє на початку експозиції - як не посміхнутись :)
Сподобалось, що експонати розташовані не в строгому порядку, багато з них не за склом, і переважно на такому рівні щоб діткам було зручно все оглянути.
Багато чого можна спробувати на дотик - як ось ці зуби.
Один із поверхів присвячений культурі аборигенів. Відчувається, що робилося все з великою любов'ю та повагою.
Дітлахи надовго зависли перед відео про традиційні танці та обряди різних племен.
Мене підкорила ця риба.
Відео про аборигенські танці на зручному екранчику, яким вони можуть керувати власноруч, дітлахам теж сподобалось.
Ну і звичайно, динозаври!
Мені сподобався цей красунчик віком понад 70 млн років. Така давнина якось навіть в голові не вкладається.
Експозиція містить колекцію прикрас і масок з різних частин світу.
Це маска, яку використовували під час обряду поховання - верхня частина зроблена з людського волосся.
Опудала австралійських птахів займають величеееезну залу.
В музеї є суперський відділ, де можна відчути себе дослідником - там є мікроскопи зі зразками для споглядання, різноманітні істоти в баночках, колекції комах, опудала тварин і птахів - і це все облаштовано так, начебто ти працівник музею чи лабораторії. І головне - це все справжнє!
Катруся була в захваті :) З кісточок намагалася скласти динозавра, довелось пояснити що для цього потрібно добре вивчити необхідні предмети в школі та університеті.
Помацати й пообіймати опудалко - яке задоволення :)
У відділі про культуру аборигенів Катруся витягла зі стелажу книжку що їй сподобалась і ми почитали казку про Сім Сестер - це інша назва сузір'я Плеяди.
Виявляється, легенди про ці сім зірок присутні у кожному племені. Ось так їх малювали аборигени:
Місцеві музеї розбивають усталене уявлення про такі заклади як про щось нудне і точно не варте відвідування з дітьми. Тут більшість відвідувачів - батьки з малятами в колясках чи школярами. І всі отримують надзвичайне задоволення. Я вже ловлю собі на думці, що перестала казати дітям в громадських місцях "не бігайте" чи "не кричіть". А в цьому музеї Катрусі кортіло робити "колесо" майже весь час - в неї не виходить поки, але натхненна прикладом олімпійців вона зрозуміла що результат приходить після тривалого самовдосконалення. І вдосконалюється... в музеї. І нікому навіть на думку не прийде за це сварити чи дивитися скоса. І хоча б за це я дуже люблю Австралію.
Немає коментарів:
Дописати коментар