Сідней - день другий

Сьогодні ми вибралися в центр міста - у Саші була співбесіда з рекрутинговим агентом, яку вирішили поєднати з прогулянкою бізнес-центром Сіднея.

 Місто вражає. Воно величне, чарівне і свіже. Не втомлює і не тисне хмарочосами, вабить око зеленню і якоюсь особливою гармонією архітектури.

Доки в Саші було інтерв"ю, ми з дівчатами відвідали затишний Хайд Парк, де погодували чудернацьких птахів.

А це сіднейське метро з просторими двоповерховими потягами.

Ну і класичні краєвиди міста - насправді все виглядає більш соковито і красиво, ніж на картинках.

Здійснили візит до банку. Дітям подарували іграшки-качконоси і пригостили цукерками. Дівчина-менеджер привітала мене рукостисканням - незвична традиція. Доволі комфортно почуваємося з своїми рівнями англійської, хоча інколи важко підібрати початок речення - вилазять українські і часом іспанські конструкції. Потрібно більше практики.

А це район, в який ми вирішили для відвідання відділення їхнього аналогу соцзабезу.

І тут нас чекала сьогоднішня ложка дьогтю. Неприємна тітонька з яскраво нафарбованими губами і виразом зверхності і легкої огиди на обличчі рішуче відфутболила наші спроби зареєструватися в системі, не захотіла надати детальну інформацію, сказала що якщо ми її не розуміємо - дзвоніть на телефонну службу підтримки російською. Лінія була зайнята і ми пішли ні з чим, при цьому охоронець порадив дзвонити зранку, "коли всі ще сплять" і розпитав, чи триває війна з Росією, бо "у них нічого про це не розповідають".

Зате купили листівок на пошті неподалік. Цікаво, що марки на листівках діють "по всьому світові", немає розмежування на зони як у нас.

Діти продовжують спати довго вдень і коротко вночі.

Завтра штурмуватимемо соцзабез і медичну службу.

А наостанок - вигляд з вікна (десь на дереві причаїлася страшенно криклива птаха) і улюблене місце дітей в квартирі - "хатка" у шафі-купе.