Наш третій день перебування в Сіднеї розпочався незаплановано - Саша зліг з температурою і кашлем. Схоже, кондиціонери в громадському транспорті і спека outside далися взнаки.
Тож замість задуманих справ ми з дівчатами вирушили вивчати довколишні місця. День видався хмарним, тож ризикнули навіть вийти без крему від сонця.
Маршрут пролягав через спокійні вулички з одноповерховими будиночками із красивими садками і газонами до найближчих парків. Один з нх виявився футбольним полем, в іншому (ура!) виявився дитячий майданчик. Катруся була дуже здивована, що у Хайд Парку у центрі міста не було майданчика, і якби його не було й сьогодні - підозрюю, діти б доволі сильно розчарувались в Австралії :)
Отже, Maluga Park - названий на честь констебля Малуги, що 20 з лишком років оберігав цей неспокійний район від злочинців. Тут є озеро з купою качок та інших, доки неопізнаних, птахів, яких поєднує одне - жага до їжі :) Безстрашно підбігають, забачивши візитерів і з надією заглядають в очі. Ну як їм не згодуєш усі запаси булок?
З цікавого на дитячому майданчику - куточок з тренажерами для батьків. Біля кожного з тренажерів детальний опис, як користуватись і для чого. Також присутні безкоштовні грилі для смажіння м"яса і чого завгодно - виберемось якось на пікнік.
А це їхній постмен, вірніше - поствумен.
Після прогулянки почався дощ і малеча знову заснула на півдня. Кажуть, що режим сну вдається "підігнати" під нове місце за тиждень, що ж побачимо.
А ще зварили борщ. Величезна каструля з усих свіжих інгредієнтів обійшлася в 10 доларів, сметана 300 грамів - 1,5. Щодо борщу, згадалась порада друга, котрий в свій час мігрував до іншої країни - він сказав, що найбільша помилка всіх мігрантів - занадто велику увагу приділяти традиціям рідної країни. Цікава думка, хоча не уявляю поки що, що їдять австралійці і як можна відмовитися від нашого борщику :) Ми живемо в районі, де багато приїжджих, і на балконі під вечір можна відчути запах якоїсь дуже екзотичної і дуже апетитної страви.
Ми поки що ні з ким особливо не спілкувались, крім простих "хай" з двома сусідами нічим не обмінялись при зустрічі. До речі, читала про це й раніше, таки справді коли вони після привітання питають "How are you?", то на це запитання не прийнято відповідати, така собі данина ввічливості.
Зараз початок літа і все цвіте, повітря наповнене пахощами. Птахи виспівують кожен на свій лад, дуже незвично спочатку, начебто в джунглях.
А на завтра обіцяють грозу, тож поки що нічого не плануємо.
Тож замість задуманих справ ми з дівчатами вирушили вивчати довколишні місця. День видався хмарним, тож ризикнули навіть вийти без крему від сонця.
Маршрут пролягав через спокійні вулички з одноповерховими будиночками із красивими садками і газонами до найближчих парків. Один з нх виявився футбольним полем, в іншому (ура!) виявився дитячий майданчик. Катруся була дуже здивована, що у Хайд Парку у центрі міста не було майданчика, і якби його не було й сьогодні - підозрюю, діти б доволі сильно розчарувались в Австралії :)
Отже, Maluga Park - названий на честь констебля Малуги, що 20 з лишком років оберігав цей неспокійний район від злочинців. Тут є озеро з купою качок та інших, доки неопізнаних, птахів, яких поєднує одне - жага до їжі :) Безстрашно підбігають, забачивши візитерів і з надією заглядають в очі. Ну як їм не згодуєш усі запаси булок?
З цікавого на дитячому майданчику - куточок з тренажерами для батьків. Біля кожного з тренажерів детальний опис, як користуватись і для чого. Також присутні безкоштовні грилі для смажіння м"яса і чого завгодно - виберемось якось на пікнік.
А це їхній постмен, вірніше - поствумен.
А ще зварили борщ. Величезна каструля з усих свіжих інгредієнтів обійшлася в 10 доларів, сметана 300 грамів - 1,5. Щодо борщу, згадалась порада друга, котрий в свій час мігрував до іншої країни - він сказав, що найбільша помилка всіх мігрантів - занадто велику увагу приділяти традиціям рідної країни. Цікава думка, хоча не уявляю поки що, що їдять австралійці і як можна відмовитися від нашого борщику :) Ми живемо в районі, де багато приїжджих, і на балконі під вечір можна відчути запах якоїсь дуже екзотичної і дуже апетитної страви.
Ми поки що ні з ким особливо не спілкувались, крім простих "хай" з двома сусідами нічим не обмінялись при зустрічі. До речі, читала про це й раніше, таки справді коли вони після привітання питають "How are you?", то на це запитання не прийнято відповідати, така собі данина ввічливості.
Зараз початок літа і все цвіте, повітря наповнене пахощами. Птахи виспівують кожен на свій лад, дуже незвично спочатку, начебто в джунглях.
А на завтра обіцяють грозу, тож поки що нічого не плануємо.
Немає коментарів:
Дописати коментар