Австралія очима українки. Китайський Новий рік

Парамата - район Сіднея, що заселений переважно вихідцями з Азії. Найбільше тут індійців і китайців. Перший місяць перебування мені катастрофічно не вистачало білих облич, але швидко звикла до такого азійського оточення і тепер, коли виїжджаємо на якийсь дальній пляж, де переважна більшість світлошкірих людей, мені вже не вистачає темношкірих, карооких та чорнявих індусів, китайців і малазійців. Уявляю, як мені їх бракуватиме в Україні :) !

Взагалі мені все частіше приходить в голову думка, що за такими країнами, як Австралія, майбутнє. Тут така суміш всяких народів і чим далі, тим більше вони змішуються, і, як говорили в СРСР - формується нова спільнота людей. Тут ніхто нікому не дорікне - "Понаєхалі тут!", бо навіть якщо ти австралієць в десятому поколінні, то однак прадіди твої сюди колись прибули.

І, як не крути, сюди їдуть відчайдухи, готові до перемін. Бо покинути насиджене місце - то треба мати сміливість. І не важливо звідки ти прибуваєш - з України, Китаю чи Колумбії, Австралія - вона така - вона від усіх далеко. Тільки те далеко буває трішки більше, або трішки менше.

Мені дуже цікаво спостерігати за людьми, що живуть тут, і при нагоді взнавати якомога більше про їх культуру і звичаї. Тому, побачивши афішу,

ми дружно вирушили на святкування китайського Нового року.
Вся площа була завішана прапорцями і ліхтариками. На сцені міс мер і якийсь китайський товариш щось попідмальовували дракону на морді (ну не на лиці ж!) і пустили його "в народ".

Щоб він міг повноцінно рухатись, його на паличках тримали сім помічників. До дракона необхідно доторкнутись, тоді удача буде з тобою цілий рік. Тому дракон довгенько мандрував між людьми, щоб усі бажаючі доторкнулись.

Тоді з'явився ще якийсь персонаж, який хотів убити дракона, але дракон виявився сміливим і навіть постріляв у того персонажа і переміг його.

Місце битви виглядало отак

А потім свято перемістилось на сцену, на яку по черзі виходили всякі китайські артисти - найбільше було танцюристів:

Оцей танець вогню рухами, одягом і навіть музикою був дуже схожий на наш гопак.

Фотографувати приходилось здалеку, бо зблизька все знімав оцей Джордж.

З гостями вітався ось такий персонаж

І ще було Колесо Фортуни

у якому хтось виграв пляшку для води. Хотіла і я випробувати фортуну, але черга до неї була дуже довга

і я пішла далі.

Для дітей були влаштовані воркінг-шопи, де їм давали китайські ліхтарики або парасольки, фарби і пензлі і пропонували розмалювати. Результати були ось такі

Катруся і Марійка теж випробували себе в новій справі

Ще можна було зайти в луна-бар з'їсти і випити чогось китайського.

З настанням темноти Таун Хол теж став якимось магічним, наче китайський ліхтарик.

А ще там були китайський Дід Мороз і Снігурка

і не з торби, а з кошика роздавали всім подарунки. Дістався подарунок і мені.

Ось він такий

А всередині був справжній золотий долар

Я думаю, ви зрозуміли, що коли на лицьовій стороні подарунка намальований вітрильник, а всередину покладені гроші, то ніхто вже не здивується, якщо наступне Різдво чи Новий рік я буду зустрічати десь в Чилі чи Гренландії :) і писати свій пост в Подорожніх історіях звідти.

Ну а поки що вітаю всіх китайців і некитайців з роком Півня

і хай він буде вдалим для всіх (навіть тих, хто не доторкнувся до дракона).
                                                    Далі буде.