От уже й 3 місяці, як ми живемо "догори ногами" у славному австралійському місті Сіднеї. За цей час ми встигли знайти роботи, поволонтерити, познайомитися з купою цікавих людей різних національностей, насолодитись кількома велопоїздками по чудових сіднейських дорогах із ввічливими водіями, отримати водійську ліцензію (Саша), завалити водійський тест (я), перебороти свій великий страх і наодинці проїхати 25 км до офісу і стільки ж назад (щоб припаркуватись витратила 15 хв, але я це зробила!), зустрітися з неймовірними Фолькнерами і пообіймати маленького веломандрівника що поки ще в мами в животику, відвідати місцеві бібліотеки, поподорожувати Сіднеєм... Одним словом, непогані видались 3 місяці, але й сил на це все пішло немало, тож у цю невелику річницю вирішили поїхати на пляж і трішки розвіятись.
Елура - пляж, що знаходиться поблизу Кроналли. Тут малолюдно, затишно і... хвилясто!
Оці десяток хвилин були найспокійнішими за весь час перебування тут. Виявилось, що Марійка зненацька перестала боятися великої води і її було не відтягнути від неспокійного океану!
Отакі купальники, з закритими плечима, животиком і спиною рекомендує державна служба здоров"я - місцеве сонце небезпечне в плані сприяння виникненню раку шкіри, та й просто спектися на ньому - дуже просто.
Отак ми просиділи з півгодини - ловлячи хвилі із криками захвату :)
А ще за ці 3 місяці наші діти виросли на очах... Коли я приходжу з роботи і дивлюсь на Марійку - бачу, як вона змінилась за день, а Катруся дивує своєю турботою про працюючу маму - вранці готує для мене аплікації і малюнки і дає з собою на роботу. І коли впродовж робочого дня в мене щось не виходить і настрій псується, я заглядаю в свій робочий щоденник із схованими у ньому червоними паперовими серцями і красивими рожевими принцесами, і розумію що головна робота начебто таки вдається :)
Немає коментарів:
Дописати коментар